Анатолій Кузьменко, засідання Харківського обласного фотоклубу при будинку художньої самодіяльності профспілок. Колекція MOKSOP, дарунок родини Рупіних
Харківська школа фотографії сформувалась не тільки й не стільки певним набором методів, як тісною взаємодією всередині спільноти. Постійне спілкування, дискусії були паливом, що її підживлювало.
Віктор Кочетов, виставка групи "Время" в Будинку вчених (Харків), 1983. Колекція MOKSOP
Одним із яскравих та міфологізованих колективних жестів харківських авторів було виголошення групою "Время" маніфесту під час її першої виставки в 1983, що не провисіла в Будинку вчених (тоді — центр культури, науки та мистецтва) й дня.
Ігор Манко, кінець 1980-х рр. Колекція MOKSOP
Історія харківської фотографії значною мірою є історією груп. Так, у середині 1980-х була створена група "Контакти", яка пізніше, в 1987, у дещо іншому складі стала групою "Госпром".
Ігор Манко, кінець 1980-х рр. Колекція MOKSOP
Важливим форматом взаємодії для харківських авторів були спільні прогулянки містом, під час яких відбувалося спонтанне фотографування. В них головними героями ставали самі ж фотографи, як, наприклад, Костянтин Мельник та Володимир Старко, що позують на цьому фото.
.Роман Пятковка, з серії За відсутності скрипки / In the Absence of a Violin, 1988. Cрібно-желатиновий друк, колекція MOKSOP
Подорожі також ставали часом для колективних проєктів, як ця фотосесія під час фестивалю "Фотовакація-88" в Болгарії. Назва серії Романа Пятковки відсилає до хрестоматійного проєкту Євгенія Павлова Скрипка (1972).
Роман Пятковка, 15 травня 1987 / May 15th, 1987. Архів автора
15 травня 1987 пройшла акція "A Day in the Life of the Soviet Union", в якій взяли участь 50 західних та 50 радянських фотографів, що одночасно знімали життя в декількох містах СРСР. Харківські фотографи підтримали цю ініціативу, провівши свою паралельну акцію та задокументувавши непоказні моменти 15 травня 1987.
Роман Пятковка, з серії Шабаш відьом / The Witch Sabbath. Cрібно-желатиновий друк, колекція MOKSOP
За відсутності власних майстерень, зусилля об’єднувалися і для пошуку простору для фотосесій. Часто локаціями ставали комунальні оселі, як у цій серії Романа Пятковки, що знімалася разом з Борисом Михайловим.
Віктор та Сергій Кочетови, Фото для виставки на Іванова / Photo for the Exhibition on Ivanov Street, 1992. Cрібно-желатиновий друк, колекція MOKSOP
Для афіші спільної виставки Бориса Михайлова та Віктора Кочетова "Замальована реальність" автори вирішили використати імпровізовану постановку на дитячому майданчику, аранжовану Михайловим та зняту сином Віктора, Сергієм.
Сергій Солонський та Сергій Братков, Без назви / Untitled, 1992—1993. Cрібно-желатиновий друк, колекція MOKSOP
Навіть у кризові 1990-ті відчуття спільної справи мотивувало авторів. Іронізуючи над власними амбіціями, "молоді харківські леви" Сергій Братков та Сергій Солонський "косплеять" відомий міст у Санкт-Петербурзі.
Відкриття виставки "Неофотоекспресіонізм" Бориса Михайлова, Сергія Солонського та Сергія Браткова в Харківському художньому музеї, 1994. Колекція MOKSOP
"Група швидкого реагування" змістила акцент з фотографії на акції, насичуючи перформативними елементами й власні відкриття. На фото — вернісаж виставки в Харківському художньому музеї, яка була закрита наступного ж дня.
Група "Шило", з серії Втеча Тимошенко / Tymoshenko's Escape, 2012. Колекція MOKSOP
Група "Шило" продовжила традиції колективної дії в ХШФ. В їх травестійному проєкті фотографи позують на тлі нічних краєвидів Харкова в образі відомої політикині Юлії Тимошенко, яка тоді відбувала ув’язнення в Харкові, в Качанівській колонії, за справою, що багатьма західними спостерігачами розглядалася як політичне переслідування режимом Януковича.
Група "Шило", з серії UPA Hände hoch!, 2013 — ongoing
"Шило" продовжує ідею фотографа як головного протагоніста, приміряючи цього разу образи учасників Української повстанської армії. Через їх десакралізацію, автори звертаються до проблеми політичних маніпуляцій історичною пам’яттю в сучасній Україні.