Workcamera — Ігор Чурсін

Ігор Чурсін (нар. 1962, нині мешкає в Києві) приєднався до харківської сцени художньої фотографії в 1989 р. з портретним проєктом. У 1991—1993 рр. він виставляє проєкт Німбоманія, серію декадентських постановних чорно-білих та розфарбованих вручну зображень. Серія була створена у співпраці з художником Сергієм Шматом. Шмат малював на чорно-білих фотографіях Чурсіна, розфарбовував їх олівцем, крейдою або аерографом.

Ореоли та півмісяці, екзотичний реквізит, таємнича атмосфера, виразні обличчя та еротичні пози моделей виявляють іронічне ставлення автора до помпезності комерційних смаків у мистецтві. Н. Вакуліна у своєму есеї про Німбоманію Чурсіна (Нимбомания, Топфото, 02.1998, стор. 92) зазначає, що зображення одночасно нагадують серійні календарі релігійної тематики та псевдопорнографічні листівки (на той час обидва продукти незаконно продавалися пасажирам у поїздах нібито "німими" продавцями).

© Ігор Чурсін. Німбоманія

На початку 1990-х Ігор Чурсін орендував комерційну фотостудію, де заробляв на життя, роблячи паспортні фотографії. Це був час, коли Україна стала незалежною державою (1991), і українцям були потрібні нові національні паспорти. Після десятиліть ізоляції вони отримали можливість подорожувати за Залізну завісу на Захід. У 1994 році автор увічнив цей період в пострадянській історії України, створивши свої приголомшливі колажі Українсько-монгольське народне мистецтво, які складалися з сотень розфарбованих паспортних фотографій.

© Ігор Чурсін. Камасутра, 1994

Творчість Чурсіна 2000—2015 років відзначена дещо радикальним вибором фотографічних інструментів: фотограф стверджує, що він використовує винятково або широкоформатні камери, або свій смартфон, не допускаючи жодних компромісів посередині. Він також взяв собі псевдонім Workcamera для підписання своїх нових робіт.

Проєкт Bizarre (2006) був знятий в секс-шопі, де його моделі приміряли різні види вбрання. Три панно по 18 фото складають у сумі 54 — саме достатньо для колоди еротичних гральних карт, ще один натяк на колись популярний нелегальний радянський сувенір.

Ігор Чурсін любить провокацію. Його серія Workcamera з народом (2011) показує, як автор перед камерою спізнається з незнайомцями у їх робочому просторі. Український шпигун у Нью-Йорку 2009 року — це серія іронічних селфі, зроблених у натовпі, що очікує проїзду президентського кортежу. Фотосесія закінчилася тим, що пильні громадяни доповіли поліціянтам, а ті перевірили його камеру.

У 2013 році у Пасовищах Подолу Чурсін вдається до своєї улюбленої постановної фотографії. Його моделі відтворюють сцени спокуси, використовуючи реквізит, який позначає жаргонні назви наркотиків, (наприклад, "кокос" для кокаїну). Ці сцени було розіграно в парку на Подолі в Києві.

У своїх нещодавніх роботах художник також лишається вірним своїм улюбленим підходам: великі принти (розмір Зеленої води 180х145 см), часто складені з численних фото, та гротескні зображення.